МАМО, ЯК ТИ?!
– Мамо, як ти?! Були тривоги?!
– Доцю, добре, хвалити Бога!
Не хвилюйся нічуть за мене:
Вже давно не було сирени!
(не скажу, що були, прокляті,
вибухало аж біля хати,
і що серце почало колоти,
що убили сусіда Володю,
що город посадити не зможу –
не скажу їй, бо розтривожу!).
Доцю, добре, хвалити Бога!
А у тебе? Що у малого?
– Мамо, в мене усе в порядку,
Було важко лиш на початку!
(не скажу, що у нього простуда,
що й собі простудила груди,
і що нерви уже ніякі,
кожен день чомусь тягне плакать,
бо від мого дзвінків немає
з Ірпеня, вона ж це не знає!).
Усе добре, привіт! Цілую!
(Доню, я ж тебе серцем чую!).
